Оскарження постанови адмінкомісії при виконкомі - адвокат Харчук Сергей Васильевич - Правовой форум!
адвокат Харчук Сергей Васильевич - Правовой форум
Hóc volo, síc jubeó, sit pró ratióne volúntas! Пятница, 18.04.2014, 11:03
Приветствую Вас Гость | RSS
НАШИ КОНТАКТЫ ХОТИТЕ ПОЛУЧИТЬ БЫСТРУЮ АНОНИМНУЮ КОНСУЛЬТАЦИЮ? 0679158070 Харчук Сергей Васильевич
Loading
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
адвокат Харчук Сергей Васильевич - Правовой форум! » Судебные прецеденты - судебная практика » Решения судов » Оскарження постанови адмінкомісії при виконкомі (про адміністративне правопорушення за ст 152 КУпАП)
Оскарження постанови адмінкомісії при виконкомі
shadravenДата: Пятница, 18.02.2011, 17:35 | Сообщение # 1
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1931
Награды: 0
Статус: Offline
2а-959/10
2а-959/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
  28 жовтня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

  головуючого судді - Нежури В.А.
  при секретарі - Тарковській Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Голосіївської районної в м. Києві державної
адміністрації про визнання протиправною Постанови адміністративної комісії Голосіївської районної
в м. Києві державної адміністрації про накладення адміністративного стягнення та її скасування, -
 В С Т А Н О В И В

 Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною Постанови адміністративної комісії Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про накладення адміністративного стягнення від 29 квітня 2010 року та її скасування, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що 23 березня 2010 року головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації Пилипчуком С.І. був складений протокол про адміністративне правопорушення № 199 відповідно до якого було встановлено, що позивач провела роботи пов’язані із встановленням рекламного засобу без дозволу (ордеру) на тимчасове порушення благоустрою території у зв’язку із виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм на основі дозволу Головного управління з питань реклами.
29 квітня 2010 року на підставі вищезазначеного протоколу Адміністративна комісія Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, визнала винним позивача у вчиненні порушення передбаченого пп. 14.1.1 Правил благоустрою території у м. Києві, затверджених рішенням Київради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 та Постановою про накладення адміністративного стягнення № 241 притягла позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 копійок.
З даною постановою позивач не згодна, оскільки на фасаді будівлі АДРЕСА_1, дійсно розміщений банер з написом ?ай рибалки”, який не може вважатися рекламою оскільки на ньому відсутня інформація як про особу так і про товар, що жодним чином не надає жодної інформації про асортимент товарів чи послуг які вона як субєкт господарювання надає.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, суд вважає можливим вирішити справу у його відсутності за наявними у справі доказами.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні 23 березня 2010 року головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації Пилипчуком С.І. був складений протокол про адміністративне правопорушення № 199 від 23 березня 2010 року відповідно до якого було встановлено, що позивач провела роботи пов’язані із встановленням рекламного засобу без дозволу (ордеру) на тимчасове порушення благоустрою території у зв’язку із виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм на основі дозволу Головного управління з питань реклами (а.с. 4-5).
29 квітня 2010 року на підставі вищезазначеного протоколу Адміністративна комісія Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, визнала винним позивача у вчиненні порушення передбаченого пп. 14.1.1 Правил благоустрою території у м. Києві, затверджених рішенням Київради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 та Постановою про накладення адміністративного стягнення № 241 притягла позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. (а.с. 14).
Згідно ст. 152 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до п. 14.1.1. Правил благоустрою в м. Києві, затверджених рішенням Київради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року, розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві повинно відповідати вимогам Закону України "Про рекламу", Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067, а також діючому Порядку, що затверджується розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Рекламні засоби розміщуються у відповідності до дозволу, який видається на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та проекту благоустрою території (схеми), затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Єдиною підставою для виконання робіт, пов'язаних з встановленням рекламних засобів, є дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, виданий на основі дозволу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської, міської державної адміністрації).
Відповідно до ст. 1 Закону України ?ро рекламу” реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Відповідно до ч 7, ст. 8 Закону України ?ро рекламу” розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Згідно ч. 6 ст. 9 Закону України ?ро рекламу” вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
У листі Держкомпідприємництва від 05.09.2007 року № 6635 вказано, що у випадку коли на фасаді будівлі, яку займає субєкт господарювання, та/або біля входу (в’їзду) до неї розміщено інформаційну вивіску, інформація на якій не містить закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (послуги), така інформація не є рекламою і її розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об’єкта зовнішньої реклами.
Як вбачається із досліджених судом матеріалів справи та пояснень представника позивача вивіска ?ай рибалки” знаходиться на фасаді будівлі АДРЕСА_1, яку займає суб’єкт господарювання, і не містить інформацію про особу чи товар, не містить закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (послуги).
Таким чином, вказана вивіска не може вважатися рекламою в розумінні ст. 1 Закону України ?ро рекламу”.
Статтями 9-11, 14 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну віповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була ї могла їх передбачити.
Приймаючи до уваги, що позивач розмістив вивіску на фасаді будівлі АДРЕСА_1, яку займає, що вказана вивіска не може вважатися рекламою в розумінні статті 1 Закону України ?ро рекламу”, а відтак не потребує дозволу (ордеру) на тимчасове порушення благоустрою території, дозволу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської, міської державної адміністрації), суд не вбачає в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, оскільки відсутній факт порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів та вини позивача у вчиненні дії у розміщенні вивіски.
В зв’язку з цим суд вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП відповідачем здійснено неправомірно, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, ст.ст. 9-11, 152, 247 КУпАП, ст.ст. 1, 8,9 Закону України ?ро рекламу”, керуючись ст.ст. 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд; -
В И Р І Ш И В
 Адміністративний позов задовольнити.
Постанову адміністративної комісії Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про накладення адміністративного стягнення № 241 від 19.04.2010 року щодо ОСОБА_1 визнати протиправною.
Постанову адміністративної комісії Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про накладення адміністративного стягнення № 241 від 19.04.2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя

  Справа       №2-а-96/10  
   ПОСТАНОВА  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
07 травня 2010 року        смт.Черняхів  
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:  
головуючого-судді:        Моніча Б.С.  
при секретарі:        Юрченко Т.Р.  
з участю позивачки:    ОСОБА_1
представників сторін:        ОСОБА_2., Смоленського О.М.  
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, про закриття провадження у справі, про визнання дій заступника селищного голови Смоленського О.М. протиправними тощо, –  
ВСТАНОВИВ:  
ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом, в якому вказала, що 02.04.2010 року постановою №47 адмінкомісії при Черняхівській селищній раді на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. За змістом постанови позивачка складає гній на землях загального користування, чим порушує правила благоустрою.  
Не погоджуючись із винесеною постановою, просить її скасувати, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, визнати дії заступника селищного голови Смоленського О.М. протиправними, винести окремі ухвали з приводу порушення вимог закону.  
В судовому засіданні позивачка та її представник пред’явлений позов підтримали в повному обсязі з підстав викладених у ньому. Відповідач проти позову заперечував, вважаючи свої дії такими, що відповідають вимогам закону.  
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявленого позову, виходячи із наступного.  
Відповідно до ст.13 Закону України «Про благоустрій України» визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування, парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.  
За змістом ст.16 цього ж закону на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).  
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що Смоленський О.М., як уповноважений згідно рішення виконкому селищної ради, склав його у зв’язку з тим, що 25.03.2010 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1. складає гній, будматеріали, відходи на землі загального користування чим порушує правила благоустрою. Дії ОСОБА_1 ним кваліфіковані за ст.152 КУпаП (а.с.6).  
Викладенні в протоколі факти самі по собі безумовно утворюють склад правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.  
Між тим, при складанні протоколу допущені порушення ст.256 КУпАП, а саме: не зазначено імені, по-батькові особи, яка склала протокол, не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за скоєне правопорушення. До проколу не додано відомостей необхідних для вирішення справи: рішення виконкому по уповноваження Смоленкського О.М. складати адміністративні протоколи, беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1. складала гній, будматеріали тощо, не додано будь-яких документів, що підтверджують належність земельної ділянки, де складався гній, до земель загального користування, не зазначено період, протягом якого вчинялось правопорушення.  
Нормами ст.ст.245, 280 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адмінправопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  
Статтями 61-62 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  
За змістом ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення. Застосування адміністративних стягнень до осіб, які не вчинили адмінправопорушення, є неприпустимим.  
З пояснень учасників судового розгляду вбачається, що при складанні протоколу та при розгляді справи достовірно не встановлено, хто саме з членів сім’ї ОСОБА_1 складав гній. Більше того, спочатку такий протокол був складений на чоловіка позивачки, за це саме правопорушення щодо нього винесена постанова про накладення адмінстягнення, яка скасована (а.с.8).  
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, суб’єкт владних повноважень зобов’язаний подати суду всі наявні в нього документи та матеріали.  
До суду відповідачем представлено ряд матеріалів, які на його думку доводять правомірність його дій. Однак суд не може з цим погодитися. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що будь-які матеріали до протоколу не додаються.  
До суду позивачем представлено ряд матеріалів, зокрема листування з Південно-Західною залізницею, з якого вбачається, що мешканцями смт.Черняхів складується сміття, відходи на 61 кілометрі смуги відчуження залізниці (а.с.16-21). Разом з тим, суд не може брати до уваги дані документи, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що вони були предметом розгляду адмінкомісії. Закон вимагає, що при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол (ст.281 КУпАП). До суду такий протокол відповідачем не представлено, а тому суд позбавлений можливості з’ясувати, які свідки заслуховувалися, хто був присутні при розгляді справи, які матеріали враховувалися.  
Крім того, з наданих до суду матеріалів не вбачається, що 61 кілометр смуги відчуження залізниці та адреса вул.Некрасова, 75 є одним і тим самим місцем.  
При винесенні оскаржуваної постави допущені й інші порушення, а саме: згідно ст.268 КУпАП справа розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за її відсутності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення. В матеріалах справи є повідомлення, адресовані чоловіку позивачки ОСОБА_3., його розписка про виклик на засідання комісії (а.с.9, 15). З урахуванням того факту, що на ОСОБА_3 теж складався протокол про скоєння ним аналогічного адміністративного правопорушення суд не має підстав вважати позивачку сповіщеною про час та місце розгляду справи.  
При винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог ст.283 КУпАП – в постанові відсутній опис обставин, встановлених про розгляді справи: не наведено пояснень відповідних осіб, аналізу доказів, зібраних у справі. Сама постава виготовлена на заздалегідь заготовленому бланку, який не передбачає можливості закрити провадження у справі в зв’язку з наявністю обставин визначених у ст.247 КУпАП. Це свідчить про упередженість при розгляді справи (а.с.7).  
Враховуючи викладене, суд скасовує оскаржувану постанову. Разом з тим суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про закриття справи про адмінправопорушення щодо позивачки в зв’язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, оскільки відповідачем не доведено ким скоєно дане правопорушення на час винесення оскаржуваної постанови. Він вправі вжити необхідних заходів до встановлення особи порушника після скасування оскаржуваної постанови та притягнути його до відповідальності визначеної законом.  
Позивачкою також заявлено позовну вимогу про визнання дій Смоленського О.М. неправомірними з тих мотивів, що ним складно завідомо неправдивий документ. З цього приводу позивачка також просила винести окремі ухвали щодо Смоленського О.М. та селищної ради.  
При розгляді справи встановлено, що Смоленський О.М. одночасно був особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення та особою, яка входила до складу адміністративної комісії. Згідно ч.4 ст.6 Указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР», який чинний на даний час і був чинний на час існування правовідносин між сторонами, до складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.  
За таких обставин дії Смоленського О.М. по складанню протоколу про адміністративне правопорушення суд визнає неправомірними.  
Підстав для винесення окремих ухвал суд не вбачає, оскільки з пояснень представника відповідача слідує, що певні порушення допущені в силу того, що ними лише напрацьовується відповідна практика внаслідок чого допускаються помилки.  
На підставі норм законодавства, наведених в мотивувальній частині постанови, керуючись ст.ст.2, 71, 94, 158, 161-163, 181, 186 КАС України, суд,–  
ПОСТАНОВИВ:  
Позов задовольнити частково.  
Постанову    №47 адміністративної комісії Черняхівської селищної ради від 02.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн..   скасувати як необґрунтовану та незаконну.  
Визнати дії заступника селищного голови Смоленського О.М., які виразилися у складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від 25.03.2010 року за ст.152 КУпАП, – неправомірними.  
В решті позову відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.  
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня складення постанови в повному обсязі або її проголошення.  
При відсутності заяви та апеляції постанова вступає в законну силу через 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі або її проголошення.  
В повному обсязі постанов складена 12.05.2010 року.  
  Головуючий-суддя: (підпис)        Б.С.Моніч  
Копія: вірно  
Суддя:


Материалы, предоставленные на сайте, носят ознакомительный характер. Рекомендую обратиться к специалистам.
Адвокат в Житомире Киеве:
0679158070, 0661471422 Харчук Сергей Васильевич
e-mail: stronciy@i.ua
vk.com/shaderaven
 
shadravenДата: Пятница, 18.02.2011, 17:36 | Сообщение # 2
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1931
Награды: 0
Статус: Offline
Справа № 2-а-94
  2010 рік
    ПОСТАНОВА  
  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
     27 квітня 2010 року смт. Черняхів  
   Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
 головуючого – судді Сергійка В.В.,
 при секретарі Тишкевич К.Б.,
 з участю заявника ОСОБА_1
 представника заявника ОСОБА_2
представника Черняхівської селищної ради Смоленського О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черняхівської селищної Ради про скасування постанови в справі про адмінправопорушення,
 
   ВСТАНОВИВ:  
   ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до виконавчого комітету Черняхівської селищної Ради про скасування постанови в справі про адмінправопорушення від 19 березня 2010 р., відповідно до якої адміністративною комісією Черняхівської селищної Ради він був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 152 КУпАП і накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 вимоги викладені у заяві підтримали пояснивши, що адміністративна комісія Черняхівської селищної Ради винесла незаконну постанову про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 152 КУпАП, прийшовши до висновку про те, що він будучи приватним підприємцем не заключив договір на вивезення твердих відходів з уповноваженою організацією з території свого магазину «Продтовари» по вул. Коростенська, 2 в смт. Черняхові . Заявник та його представник ствердили в судовому засіданні про те, що договір з уповноваженою організацією заявник уклав на вивезення саме твердих відходів. Просять постанову скасувати , а справу провадженням закрити.
  Представник Черняхівської селищної Ради Смоленський О.М. вимоги викладені в заяві ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що дійсно 19.03.2010 р. адмінкомісією Черняхівської селищної Ради заявник був притягнений до адмінвідповідальності за ст. 152 КУпАП та оштрафований на 850 грн. за те, що він порушив правила благоустрою, а саме не заключив договір на вивезення твердих відходів з уповноваженою організацією. Вважає постанову такою, що відповідає вимогам Кодексу про адмінправопорушення , оскільки на момент винесення постанови ОСОБА_1 будь-якого договору на вивезення відходів з уповноваженою організацією членам адмінкомісії Черняхівської селищної Ради не надав .
  Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що вимоги викладені в заяві ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних підстав :
 Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об»активне з»ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
  Розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 будучи приватним підприємцем здійснює торгівлю продовольчими товарами в магазині по вул. Коростенській, 2 в смт. Черняхові. В результаті підприємницької діяльності утворюються промислові відходи, однак відповідно до договору купівлі-продажу № 01/04-2010 від 04 січня 2010 р. між ОСОБА_1 та ПП «Грищук Я.І.» із магазину вивозяться макулатура, плівка,склотара та інші відходи , які відносяться до твердих відходів. Про це не заперечує і представник Черняхівської селищної Ради . Будь-яких інших відходів, які б мали місце в магазині та прилеглій території до нього, адмінкомісією Черняхівської селищної Ради виявлено не було і ОСОБА_1 за не вивезення інших відходів до адмінвідповідальності не притягувався .
  Таким чином адмінкомісією Черняхівської селищної Ради не було прийнято до уваги під час розгляду адмінматеріалів щодо ОСОБА_1, наявність відповідного договору на вивезення твердих відходів, а тому постанова від 19.03.2010 р. винесена з порушенням норм законодавства про адміністративні правопорушення щодо всебічного , повного, об»активного з»ясування обставин справи. Виходячи з наведеного постанова підлягає скасуванню , а адмінсправа закриттю в зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
  На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 161 – 163 КАС України, ст. ст. 245 ,247, 293 Кодексу про адміністративні правопорушення України, суд, -
      ПОСТАНОВИВ:  
 
  Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
  Постанову № 38 від 19.03.2010 р. адміністративної комісії Черняхівської селищної ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
  До суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня його проголошення.
  На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Черняхівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або у строк, встановлений для подачі такої заяви без попереднього її подання.
        
  Головуючий-суддя: (підпис)В.В.Сергійко  
     Копія: вірно  
     Підпис:  

  Справа № 2-а-108/2009 р.  
П О С Т А Н О В А  
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И  
16 грудня 2009 року                             смт. Червоноармійськ  
Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:  
  головуючого-судді Кулика П.О.  
  при секретарі Данилюк О.М.  
  з участю позивача ОСОБА_1,  
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Червоноармійську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ Житомирського району Тимчишина Юрія Мирославовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-  
В С Т А Н О В И В :  
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи його тим, що постановою інспектора ДПС ВДАІ Житомирського району Тимчишина Ю.М. АМ № 031403 від 31.10.2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. за те, що він 31.10.2009 року о 15 годині 35 хвилин на 152 км. автодороги Київ-Чоп керував автомобілем НОМЕР_1, не маючи при собі документів на право користування даним транспортним засобом.  
З даною постановою не погоджується, оскільки керував автомобілем, що належить ОСОБА_2, перевозив його вантаж, та надав інспектору на його вимогу посвідчення водія, подорожній лист та документи на вантаж. Враховуючи вищевикладене, просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.  
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і пояснив, що дійсно 31.10.2009 року він за вказівкою ОСОБА_2, в якого працює згідно трудового договору, перевозив вантаж, коли його зупинили працівники ДАІ, на вимогу яких він надав документи на право керування автомобілем, подорожній лист та документи на вантаж.  
Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.  
Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.  
Відповідно ст. 245 КУпАП, «завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом …».  
Згідно умов трудового договору від 28.10.2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній зобов»язаний виконувати перевезення вантажів, дотримуючись договору про матеріальну відповідальність та правил дорожнього руху.  
З подорожнього листа № 23/10 від 31.10.2009 року вбачається, що водій ОСОБА_1 мав завдання доставити вантаж, а саме дошки з смт. Червоноармійська в м. Житомир.  
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що ОСОБА_1 працює у нього як у фізичної особи - підприємця водієм, при перевезенні вантажів він йому видає реєстраційний талон на автомобіль, подорожній лист та документи на вантаж, а наявність у водія інших документів, крім посвідчення водія відповідної категорії не передбачено Правилами дорожнього руху України.  
Відповідно до п. б ст. 2.1. ПДР зі змінами, внесеними Постановою КМ України № 124 від 11.02.2009 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом.   
Судом встановлено, що ОСОБА_1 мав при собі тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль, власником якого є приватний підприємець ОСОБА_2, з яким позивач перебуває в трудових відносинах, як водій, подорожній лист № 23/10 від 31.10.2009 року, виданий на ім»я позивача та накладну на вантаж, які підтверджували право керування автомобілем НОМЕР_2.  
При таких обставинах ОСОБА_1 не було допущено порушення правил дорожнього руху, а тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа закриттю.  
    Керуючись ст. 136, 158-162, 163 КАС України, ст.ст. 9, 245, п.1 ст. 247, 289, 293 КУпАП, суд -  
П О С Т А Н О В И В :  
  Позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ Житомирського району Тимчишина Юрія Мирославовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.  
  Скасувати постанову старшого інспектора ДПС ВДАІ Житомирського району Тимчишина Ю.М. АМ № 031403 від 31.10.2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 450 грн. і справу провадженням закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.  
  Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  
    ОСОБА_3 Кулик  
 

  № 2”а”-578/09

 
ПОСТАНОВА
іменем України

  19 червня 2009р. м. Житомир

  Корольовський районний суд міста Житомира в складі: 
   головуючого - судді Гансецької І.А.
  при секретарі Котелянець Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1  до виконкому Корольовської районної ради м.Житомира, третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1  про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
 

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2  року о 10 годині біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3  по АДРЕСА_1 , яке орендує ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками КП „Інспекція з благоустрою м.Житомира” його було попереджено про необхідність прибрати прилеглу територію. ІНФОРМАЦІЯ_4  року він отримав виклик на засідання адмінкомісії, з якого дізнався, що відносно нього було складено протоколо про адмінправопорушення. ІНФОРМАЦІЯ_5  року адмінкомісією при виконкомі Корольовської районної ради м.Житомира на нього було накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_6  грн. Просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності з тих підстав, що стягнення на нього накладено як на посадову особу, що відповідає за організацію прибирання прилеглої доІНФОРМАЦІЯ_1  території, якою він не є.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
Представник третьої особи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні підтримав позовні вимоги  ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що КП „Інспекцією з благоустрою м.Житомира” було складено протокол про вчинення позивачем адмінправопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, яке полягало в тому, що не було прибрано від сміття прилеглу до ІНФОРМАЦІЯ_1 територію, чим порушено благоустрій міста.
Адмінкомісією при виконкомі Корольовської районної ради м.Житомира  ІНФОРМАЦІЯ_5  року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ним не було організовано прибирання прилеглої до товариства території від сміття і накладено адмінстягнення у вигляді ІНФОРМАЦІЯ_6  грн. штрафу, як на посадову особу.
За змістом ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адмінправопорушення, зв”язані з недодержанням установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов”язків.
З наданої позивачем посадової інструкції ІНФОРМАЦІЯ_7  ІНФОРМАЦІЯ_1   вбачається, що в його посадові обов”язки не входить організація прибирання прилеглої до товариства території.
Крім зазначеного, згідно п.3.1 правил благоустрою території міста, забезпечення в ньому чистоти і порядку, затверджених рішенням одинадцятої сесії двадцять третього скликання від 27.09.2000 року № 165, постійне прибирання, поливку зелених насаджень (влітку) та посипання піском в місцях руху автотранспорту та пішоходів (взимку) забезпечують керівники державних і приватних підприємств, установ, організацій,фірм, товариств, учбових закладів, приватні підприємці прилеглих до них шляхів (до середини), тротуарів, ділянок, посадочних площадок міського пасажирського транспорту, територій навколо об”єктів дрібно роздрібної торгівлі, зелених насаджень, закріплених за ними рішенням міськвиконкому.
КП „Інспекцією з благоустрою м.Житомира” при складанні адмінпротоколу , та адмінкомісією при виконкомі Корольовської районної ради м.Житомира при притягненні ОСОБА_1  до адмінвідповідальності не було враховано, що він не є суб”єктом даного правопорушення.
  За таких обставин, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
  Керуючись ст.ст. 10, 11,71,104,158-163 КАС України, суд-

   П О С Т А Н О В И В :

  Позов задовольнити.
  Скасувати постанову адміністративної комісії при виконкомі Корольовської районної ради м.Житомира НОМЕР_1  від ІНФОРМАЦІЯ_5 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП.
    Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
      Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений законом строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  СУДДЯ І.А.Гансецька



Материалы, предоставленные на сайте, носят ознакомительный характер. Рекомендую обратиться к специалистам.
Адвокат в Житомире Киеве:
0679158070, 0661471422 Харчук Сергей Васильевич
e-mail: stronciy@i.ua
vk.com/shaderaven
 
shadravenДата: Пятница, 18.02.2011, 17:37 | Сообщение # 3
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1931
Награды: 0
Статус: Offline

     
       Справа № 2-а-77  
  2009 рік  
   П О С Т А Н О В А  
  І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И  
 
  15 червня 2009 р. с мт. Черняхів
  Черняхівський районний суд Житомирської області
  в складі: головуючого – судді Васильчука С.Ф.
  при секретарі - Воробей Т.В.
  з участю скаржника- Войтовича ОСОБА_1
  представника Черняхівської селищної ради- Проценко С.М.
  розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову адмінкомісії при виконкомі Черняхівської селищної ради про притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності за ст. 152 КУпАП від 19.03.09р. № 37, -
    В С Т А Н О В И В :  
      20.05.09р. скаржник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, в якій вказав, що постановою адмінкомісії № 37 від 19.03.09р. виконкому Черняхівської селищної ради його оштрафовано за ст. 152 КУпАП за те, що біля ввіреного йому магазину було неприбране сміття, що стверджується протоколом від 11.03.09р.. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
  Про наявність даної постанови він дізнався 10 днів тому, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. У зв’язку з цим просить суд поновити строк звернення з скаргою до суду.
  Представник органу, дії якого оскаржуються, не заперечив проти цього.
  Судом постановлено поновити скаржнику строк звернення з скаргою суду.
  Під час розгляду справи скаржник скаргу підтримав.
  Черняхівська селищна рада направила до суду заяву про визнання скарги.
  Цю позицію підтримав і її представник в суді.
  Заслухавши пояснення скаржника, представника Черняхівської селищної ради, дослідивши письмові докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
  - правовідносини регулюються ст.ст. 9-11 КУпАП, які вказують на те, що адміністративна відповідальність наступає тільки при наявності вини;
  - скаржник категорично заперечив свою вину, пославшись на те, що з юридичною особою, інтереси якої він представляє, як керівник, не укладено угоди про надання послуг по вивезенню сміття.
  Крім того, територія на якій було брудно, не належить ввіреній йому юридичній особі, а тому він не може нести відповідальність за санітарний стан її;
  - зазначене також підтверджено письмовою заявою Черняхівської селищної ради.
  На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 288, 293 КУпАП, суд, -
    П О С Т А Н О В И В :  
      Скаргу задовольнити.
  Постанову адмінкомісії виконкому Черняхівської селищної ради № 37 від 19.03.09р. про притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності за ст. 152 КУпАП скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити.
  Копію постанови направити сторонам.
  Постанова може бути оскаржена до Київського окружного адміністративного суду через Черняхівський райсуд шляхом подачі протягом 10 днів з дня її проголошення заяви про апеляцію та апеляції протягом 20 днів після подачі заяви.
  При відсутності заяви та апеляції постанова вступає в законну силу через 10 днів після проголошення.
  Суддя (підпис) С.Ф. Васильчук
  Копія: вірно
  Суддя
        
 

справа № 2-А-19/09
 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 02 лютого 2009 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді - Галацевич ОМ.
секретаря - Андрушко I. С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача
ОСОБА_2, третьої особи - ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до адміністративної комісії при виконкомі Богунської районної ради м. Житомира, третя особа - комунальне підприємство «Інспекція з благоустрою м. Житомира» про скасування постанови № 72 від 10.07.2008 року про притягнення до адміністративної відповід альності,-
 ВСТАНОВИВ:
 ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Богунської районної ради м. Житомира № 72 від 10 липня 2008 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 51 грн. Вважає дану постанову незаконною, оскільки їй не були доведені до відома правила благоустрою міста, відповідачем не зібрано доказів, що саме вона порушила ці правила. Крім того, територія, прилегла до аптеки фірми «Санітас», завідуючою якої вона є, не перебуває ні в оренді ні в користуванні цієї фірми, до її посадових обов'язків не входить додержання правил благоустрою міста, прибирання прилеглої території.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав з підстав наведених у позові. Додав, що приміщення аптеки придбано в 2006 році у фізичних осіб ТОВ «Домінвест» по договору купівлі-продажу. ПП Фірма «Санітас» використовує дане приміщення по договору оренди з 01.11.2007 року. Аптека розташована у трьохкімнатній квартирі на першому поверсі багатоповерхового жилого будинку. Земельна ділянка, прилегла до приміщення аптеки, не передавалась у передбаченому законом порядку у власність чи користування власника та фірми «Санітас». Просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що адміністративна комісія, у межах наданих їй повноважень розглянула протокол про адміністративне правопорушення вчинене позивачем та винесла постанову про накладення адміністративного стягнення. Вказав, що підприємства, установи, організації відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язані утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку. Крім того, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 159 від 15.03.2007 року закріплено території для додержання належного санітарного стану в м. Житомирі, де в примітках до додатку зазначено, що у разі зміни власників існуючих підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування, чи при появі нових, за ними закріплюється в установленому порядку прилегла територія для санітарного прибирання та утримання зелених насаджень. Тому, позивач, яка є завідуючою аптеки, відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язана була слідкувати за благоустроєм території прилеглої до ввіреного їй приміщення.
Представник третьої особи - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснив, що він працює інспектором КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» і складав протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за ст. 152 КУпАП. Правопорушення полягало у порушенні завідуючою аптекою правил благоустрою міста, а саме: прилегла територія до приміщення аптеки «Санітас» на момент перевірки не була прибрана - не скошені трава та бур'ян. Позивач відмовилась розписатись у протоколі, що засвідчено підписами свідків.
 Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до протоколу № 302 складеного інспектором КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» ОСОБА_4 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. Від підпису та пояснень у протоколі позивач відмовилась, що підтверджується підписами свідків (а.с. 12).
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Богунської районної ради м. Житомира № 72 від 10.07.2008 року на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 51 грн.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративне правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні посадової інструкції завідуючої аптеки ПП фірми «Санітас», до кола службових обов'язків позивача не входить прибирання або контроль за прибиранням прилеглої території, в тому числі косіння трави та буряну.
Крім того, як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 06.11.2006 року (а.с. 34) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - приміщення, а саме квартира АДРЕСА_1 (а.с. 36), де розташована аптека, належить ТОВ «Домінвест». ПП фірма «Санітас» орендує дане приміщення, яке розташоване на першому поверсі житлового будинку у власника відповідно до договору оренди від 01.11.2007 року (а.с. 38).
Відповідно до оглянутого рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 159 від 15.03.2007 року за ПП фірма «Санітас» не закріплено територію для додержання належного санітарного стану в м. Житомирі. В примітках до додатку цього рішення зазначено, що у разі зміни власників існуючих підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування, чи при появі нових, за ними закріплюється в установленому порядку прилегла територія для санітарного прибирання та утримання зелених насаджень. Однак, така територія не закріплювалась і за власником підприємства - ТОВ «Домінвест».
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку.
Зважаючи на вищенаведене, а також, на той факт, що земельна ділянка, прилегла до приміщення аптеки, у передбаченому законом порядку як об'єкт благоустрою ПП фірма «Санітас» не надавалась, суд вважає, що постанова відповідача є незаконною, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Судові витрати по справі суд відносить за рахунок держави.
Керуючись ст. 10, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 14, 152, 288, 289, 293 КУпАП, ст.10,11,17,19,86,99, 104,159, 162,163 КАС України, суд ,-
 ПОСТАНОВИВ:
 Позов задовольнити.
Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 № 72 від 10.07.2008 року та провадження по даній адміністративній справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження даної постанови протягом десяти днів з дня її проголошення і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.
Постанова суду у повному обсязі буде виготовлена 06.02.2009 року.

справа № 2-А-1177/2010  
ПОСТАНОВА  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
  09 грудня 2010 року м. Житомир   
  Богунський районний суд м. Житомира у складі:  
  головуючого – судді - Галацевич О.М.  
  секретаря - Шпаковської Ю.І.,  
  за участю позивача, представника відповідача – Оверкович Г.В.,   
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом            ОСОБА_2    до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Богунської районної ради м.Житомира про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-  
  В С Т А Н О В И В:  
   ОСОБА_2 просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Богунської районної ради м.Житмоира № 105 від 23.09.2010 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Вважає дану постанову незаконною, оскільки він проводить реконструкцію подвір’я і до його будинку немає можливості заїхати вантажний автомобіль, тому пісок було розвантажено біля воріт, на частині вулиці де не їздить автотранспорт та немає пішохідного переходу, тому він жодним чином не заважав громадянам, матеріальної шкоди своїми діями не завдав, а отже не міг порушити благоустрій міста.   
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав з підстав наведених у позові. Зазначив, що не працює, має на утриманні двоє дітей, в той же день прибрав пісок знадвору до свого подвір’я.  
  Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що адміністративна комісія, у межах наданих їй повноважень розглянула протокол про адміністративне правопорушення вчинене позивачем та винесла постанову про накладення адміністративного стягнення.   
  Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.  
  Відповідно до протоколу № 000187 складеного інспектором муніципальної міліції Сарно С.В. – ОСОБА_2 а саме біля будинку №7 по вул. Чехова в м. Житомирі без дозволу на території міста розташував будівельні матеріали, а саме пісок, чим порушив п. 16.11. Правил благоустрою міста, за що передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП. В поясненнях до протоколу позивач свою вину визнав, зазначив, що пісок був взятий для ремонту паркану і він його зобов’язується в короткий термін прибрати. (а.с. 4). Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 105 від 23.09.2010 року на ОСОБА_2,   накладено адміністративне стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Вказані обставини підтверджені матеріалами справи.  
      Суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  
  Відповідно до п.4 ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з рішень, серед яких є зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  
  Оцінивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що винесена відповідачем постанова є законною, але враховуючи малозначність вчиненого правопорушення, обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення (вчинення правопорушення вперше, відсутність негативних наслідків, наявність двох дітей, скрутний матеріальний стан ), суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, що відповідатиме положенню ст.22 КУпАП.  
     Судові витрати по справі суд відносить за рахунок держави.       
  Керуючись ст. ст. 11, 17, п.2 ч.1 ст. 18, ст.86, 104, 159, 162, 167, 171-2 КАС України, ст. 22, 34, 152, 293 КУпАП, суд ,-  
  П О С Т А Н О В И В :  
  Позов задовольнити частково.  
  Змінити захід стягнення за постановою по справі про адміністративне правопорушення №105 від 23 вересня 2010 року.  
  Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.  
  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає  
  Суддя  
  справа № 2-А-1177/2010  
ПОСТАНОВА  
(вступна та резолютивна частини)  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
    09 грудня 2010 року м. Житомир   
   
  Богунський районний суд м. Житомира у складі:  
  головуючого – судді - Галацевич О.М.  
  секретаря - Шпаковської Ю.І.,  
  за участю позивача, представника відповідача – Оверкович Г.В.,   
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом          ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Богунської районної ради м.Житомира про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-  
       В С Т А Н О В И В:  
    Зважаючи на складність у викладенні повної постанови, пов’язаної з потребою обґрунтування висновків суду, суд вважає за необхідне оголосити її вступну і резолютивну частини.  
  Керуючись ст. ст. 11, 17, п.2 ч.1 ст. 18, ст.86, 104, 159, 162, 167, 171-2 КАС України, ст. 22, 34, 152, 293 КУпАП, суд ,-  
    П О С Т А Н О В И В :  
    
     Позов задовольнити частково.  
  Змінити захід стягнення за постановою по справі про адміністративне правопорушення №105 від 23 вересня 2010 року.  
  Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.  
  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає  
    
  Суддя  
 

справа № 2-А-1041/2010  
ПОСТАНОВА  
іменем України  
  01 грудня 2010 року Богунський районний суд м. Житомира в складі:  
головуючої судді -   Галацевич О.М.,  
секретаря с/з –   Шпаковської ЮІ.,  
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом   ОСОБА_2       до Виконавчого комітету Богунської районної ради м.Житомира про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -  
  ВСТАНОВИВ :  
  ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою у якій просив визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову № 92 від 19 серпня 2010 року. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідач постановив рішення про притягнення його до відповідальності,    без його участі та врахування обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому вважає, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.   
 Сторони в судове засідання не з’явились, представники сторін надали заяви про розгляд справи без їх участі. Представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача при розгляді справи покладався на думку суду.   
  За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенню ч. 4 ст. 122 та ч. 4 ст. 128 КАС України.   
  Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до протоколу № 106 про адміністративне правопорушення, складеного 06.08.2010 року старшим інспектором КП «Реклама», ОСОБА_2, який працює на посаді регіонального директора ПП « Бренд – Сервіс», вчинив      адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП   , а саме в м.Житомирі за адресою вулиця Московська, 30, самовільно, без дозволу Житомирської міської ради, встановив виносну спеціальну конструкцію, чим порушив благоустрій міста, п 4.10.1 « Правил благоустрою забезпечення чистоти, порядку і дотримання тиші у місті Житомирі» та п.4.1 «Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Житомирі». В протоколі немає підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи відмітки про відмову від підпису, повідомлення про час та місце розгляду справи.   Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Богунської районної ради м.Житомира № 92 від 19.08.2010 року ОСОБА_2, як директора ПП « Бренд Сервіс», притягнуто до адміністративної відповідальності   за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.  
  Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.  
  Проте, на вимогу суду відповідачем не надано для огляду матеріали адміністративної справи, докази, які б свідчили про своєчасне сповіщення ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи.  
Відтак, суд   дійшов до висновку про безумовне порушення права на захист позивача у справі. Вказане порушення не є суто формальним і є самостійною підставою для задоволення позову в частині визнання дій відповідача щодо розгляду справи у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, неправомірними та в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення постанови   №92   від 19.08.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності       ОСОБА_2   
  Керуючись ст. ст. 11, 17, п.2 ч.1 ст.18, 86, 104, 159, 162, 163, 167 КАС України, ст. ст. 152,251,256,268,279,283,287,288, 293 КУпАП, суд,-  
   
ПОСТАНОВИВ :  
       Адміністративний позов   ОСОБА_2    задовольнити.  
  Визнати неправомірними дії виконавчого комітету Богунської районної ради м.Житомира по розгляду справи про адміністративне правопорушення без ОСОБА_2 та скасувати винесену відносно нього постанову   № 92   від 19.08.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності       за ст. 152 КУпАП,       а провадження у даній адміністративній справі закрити.   
     Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  
       Суддя  

                                                                                                           Справа№2-а-382/11
  П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
 26 січня 2011 року м. Чернігів
 Новозаводський районний суд міста Чернігова
 у складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,
               при секретарі Лящинська М.В.,
        за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бондаренко А.М.,
 розглянувши в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводської районної у місті Чернігові ради про скасування постанови, -
 В С Т А Н О В И В :
      06.01.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводської районної у м. Чернігові ради про скасування постанови № 2 від 22.12.2010 року. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 29.12.2010 року за місцем свого проживання забрав з поштової скриньки лист (звичайний, а не рекомендований) від Новозаводської районної ради, на якому стояв штемпель поштового відділення від 25.12.2010 року та штемпель Цеху обробки пошти від 24.12.2010 року. У листі знаходилася оскаржувана постанова, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. Вказує, що у постанові зазначено, що 29.11.2010 року він розмістив у невизначеному місці оголошення «Натуральний майський мед», чим порушив п. 10.2.7 «Правил благоустрою..». Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав: не вказано час коли він розмістив оголошення, що унеможливлює встановити де він перебував у даний час та скористатися правом викликати свідка на свій захист для підтвердження чи спростування його перебування; порушено ст. 245, ст. 280, ст. 7 КУпАП; порушена ст. 254 КУпАП та є незрозумілим, чи дотримані вимоги ст. 281 КУпАП, при розгляді комісією справи, порушено ст. 256 КУпАП; не дотримано вимоги ст. 268 КУпАП. Крім того, комісія порушила ч. 2 ст. 33 КУпАП.
          Позивач в судовому засіданні позов підтримав за вимогами в ньому викладеними (а.с.2-3) та додатково пояснив, що об»яву не наклеював. Вказав, що не був повідомлений про час і місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що позивач повідомлявся поштовим відправленням, проте у справі відсутні відомості про отримання його позивачем. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому відмовився ставити свій підпис позивач, вказано час і місце розгляду адміністративної справи.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.11.2010 року інспектором екологічної інспекції м. Чернігова було складено протокол 778 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП, згідно якого 29.11.2010 року ОСОБА_1 розмістив оголошення «Натуральний майський мед т. НОМЕР_1, НОМЕР_2» у не встановлених місцях, на стовпах вул. П»ятницька та вул. Котляревського (а.с.16).
Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Новозаводської районної у м. Чернігові ради винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 2 від 22.12.2010 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. (а.с.15).
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження сповіщення позивача про час і місце розгляду справи, суд вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням права особи на участь у процесі прийняття цього рішення і у зв»язку з чим, підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.
          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 9, 23, 152, 268 КУпАП, суд, -
 П О С Т А Н О В И В:
 Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новозаводської районної у місті Чернігові ради задовольнити частково.
Постанову № 2 про накладення адміністративного стягнення від 22.12.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 400 грн. скасувати.
          Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП направити на новий розгляд до Новозаводської районної у місті Чернігові ради.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 31.01.2011 року.

 Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова О.Г. Деркач


Материалы, предоставленные на сайте, носят ознакомительный характер. Рекомендую обратиться к специалистам.
Адвокат в Житомире Киеве:
0679158070, 0661471422 Харчук Сергей Васильевич
e-mail: stronciy@i.ua
vk.com/shaderaven
 
shadravenДата: Пятница, 18.02.2011, 17:38 | Сообщение # 4
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1931
Награды: 0
Статус: Offline
Справа № 2-а-179/11
                                                                            
 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
              28 січня 2011 року
          Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області як адміністративний суд у складі:
головуючої судді:           Рассуждай В.Я.,
при секретарі: Дорогань К.Г,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради, в якому просив суд ухвалити рішення, яким поновити йому строк на звернення до суду із адміністративним позовом, скасувати постанову № 5 від 16.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, витребувати від відповідача, на підставі якого документу (письмового договору) він повинен укласти договір з приватним підприємцем ОСОБА_2, визначити строк сплати за послуги за вивезення сміття після виконання робіт, як і за усі комунальні послуги, мотивуючи свої вимоги незаконністю винесення постанови, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1, також не вірно вказано адресу, а саме: місце проживання та реєстрації по вулиці Беляєва, що не відповідає дійсності, тому на його думку, складання протоколу про адміністративне правопорушення є порушенням протиправними діями суб'єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1, підтримала заявлені вимоги в повному об’ємі, та пояснила, що 10 вересня 2010 року до будинку ОСОБА_1, підійшли працівник відділу комунального господарства та благоустрою Червоногвардійської районної адміністрації та дільничний Червоногвардійського РВ, викликали його на двір, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення №49 від 10.09.2010р. на підставі розділу 7 п. 7.1 „Правил благоустрою, санітарного утримання, забезпечення чистоти і порядку в м. Макіївка”, затвердженого рішенням міської Ради № 47/5 від 24.03.2006р., тобто відсутність договору на вивіз сміття. Згідно ст. 254 КУпАП протокол складається на місті скоєного правопорушення, тобто повинен бути факт того, що дійсно він викинув сміття у невідповідному місті та повинні бути підписи свідків, які підтвердили факт скоєного правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, розгляд справи було призначено на 16.09.2010р., на той час вона знаходилась на стаціонарному лікуванні та не мала змоги бути присутньою на засіданні комісії. 23.09.2010р. вона дізналася, що 16.09.2010р. було винесено постанову адміністративної комісії при Червоногвардійській районній адміністрації Макіївської міської ради №5 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. на її чоловіка. 28.10.2010 року вона отримала по пошті вищевказану постанову, а 02.11.2010р. отримала також по пошті постанову №2512/5 від 29.10.2010р. з Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції. Крім того, коли вона намагалася з'ясувати, чи укладено договір підприємця ОСОБА_2 з райадміністрацією на вивіз сміття, то працівники відповіли, що договір не укладено, що у ОСОБА_2 є ліцензія на цей вид діяльності. В наслідок чого, вона 18.09.2010р. уклала договір на вивіз сміття з підприємцем ОСОБА_5, так не зрозумів законних підстав для укладення договору. Представник позивача вважає, що постанова адміністративної комісії була складена незаконно та з порушенням вимог, передбачених ст.283 КУпАП.
Представник відповідача Лєвєнтов Д.В. у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, вважає, що дійсно було порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, що передбачено ст. 152 КУпАП. Таким чином, правопорушник повинен нести відповідальність за порушення закону, крім того, правопорушник пропустив строк оскарження для звернення до суду. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.
Постановою від 16 вересня 2010 року № 5, винесеною посадовими особами Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та визнано винним у порушенні пункту 7.1 р. 7 (відсутність договору на вивіз сміття) „Правил благоустрою, санітарного утримання, забезпечення чистоти і порядку в м. Макіївка”, затвердженого рішенням міської Ради № 47/5 від 24.03.2006р., у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
У змісті постанови зазначено, що 10 вересня 2010 року о 10 годині 00 хвилин, вулиця Беляєва, не укладено договір на вивіз ТПВ, чим порушено п. 7.71 р. 7 (відсутність договору на вивіз сміття) „Правил благоустрою, санітарного утримання, забезпечення чистоти і порядку в м. Макіївка”, затвердженого рішенням міської Ради № 47/5 від 24.03.2006р.
Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до вимог статті 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 198 року № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення»орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.
Вивченням судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення та наданих сторонами доказів встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення за ознаками статті 152 КУпАП стосовно ОСОБА_1 винесена правомочною на те посадовою особою органу внутрішніх справ, в межах їх компетенції та строку накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до вимог статті 10 КУпАП вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.
Червоногвардійською районною адміністрацією Макіївської міської ради винесено постанову з порушенням вимог закону, а саме до адміністративної відповідальності притягнуто особу, яка не вчиняла адміністративне правопорушення, оскільки, згідно паспорту серії НОМЕР_1 виданого 22.03.2010р. Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, вказано «ОСОБА_1», що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
За таких обставин суд дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 256, 283 КУпАП адміністративною комісією незаконно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова від 16 вересня 2010 року скасуванню.
Тому відповідно до вимог ч. 1 статті 247 КУпАП зазначена справа підлягає закриттю, оскільки в діях ОСОБА_1 не вбачається складу правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.
Приписами статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду у межах шестимісячного строку, встановленого ст.99 КАС України, оскільки позивач отримав постанову адміністративної комісії №5 від 16.09.2010р. тільки 28.10.2010р. по пошті
На стягненні судових витрати , пов'язаних зі зверненням до суду позивач не наполягає.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
  ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 поновити строк для звернення до суду із позовом до Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 до Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову адміністративної комісії при Червоногвардійській районній адміністрації Макіївської міської ради № 5 від 16 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень на користь держави.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради –відмовити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України є остаточним і оскарженню не підлягає.

 Суддя:

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2011 р.
       справа № 2а-301/2010

  
 
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Нагорної Л.М.
          суддів:                     Уханенка С.А. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання:          Алтуховій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про накладення адміністративного стягнення, -
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, відповідно до якого просив скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради № 1354 від 05.08.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.1 ст. 247 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального прав, суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи .
Заперечень на апеляційну скаргу іншою стороною до суду не направлялися.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з підстав, у ній зазначених. Наполягав на тому, що земельна ділянка, на якій відповідачем установлено наявність бур’янів, їх підприємству не належить.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і узгоджується з ч.1,5 ст.24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 липня 2009 року інспектором відділу екологічної міліції ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області було складено адміністративний протокол серії ДН №057953, відповідно до якого, 21.07.2009 року о 12год.50хв. при проведенні перевірки ВАТ «Дніпрогаз»за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Масивна, 71 не вжито заходів щодо знищення бур’янів на прилежній території ВЕС –3 ВАТ «Дніпрогаз», на території більш 20 кв.м., висота стебла до 0,5 м. (а.с.37).
05 серпня 2009 року адміністративною комісією виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1, як виконуючого обов’язки начальника –заступника начальника ВЕС –3 ВАТ «Дніпрогаз», до адміністративної відповідальності по ст.. 152 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 119,00 грн. (а.с.34).
Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою адміністративної комісії при виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»визначено, що суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Відповідальність за ст. 152 КпАП України настає за порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах.
Частиною першою та п’ятою статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачено, що підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.  Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Відповідно до приписів ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 в протоколі по справі про адміністративне правопорушення, які, відповідно до ст..256 КУпАП, також є доказом у справі, позивач заперечував той факт, що саме на території, що належить ВЕС –3 ВАТ «Дніпрогаз», є бур’ян, та не погоджувався з інкримінуємим правопорушенням.
Відповідачем, у відповідності до ч.2 ст.72 КАС України, не надано доказів, які б спростовували пояснення позивача, як і не надано доказів того, що земельна ділянка, на якій ними встановлена наявність бур’янів, надана саме ВЕС –3 ВАТ «Дніпрогаз «на праві власності чи праві користування відповідно до закону, як це передбачено частиною першою та п’ятою статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» .
Виходячи з вищенаведеного, колегія судів приходить до висновку, про те, що дії інспектора відділу екологічної міліції ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області при складанні протоколу по справі про адміністративне правопорушення, а також постанови від 05.08.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірними та не узгоджуються з положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, а постанова адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.08.2009 року - такою, що протирічить положенням ч.3 ст.2 КАС України.
При цьому посилання апелянта на те, що постанова від 05.09.2009 року про притягнення його адміністративної відповідальності прийнята з порушенням норм процесуального права, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях Закону.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2010 року –скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.08.2009 року - визнати протиправною та скасувати.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.
          Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2011 року.
  Головуючий:                                                            Л.М. Нагорна
           Суддя:                                                            С.А. Уханенко

          Суддя:                                                            А.В. Суховаров

  Справа       №2-а-105/10  
   ПОСТАНОВА  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
21 травня 2010 року        смт.Черняхів  
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:  
головуючого-судді:        Моніча Б.С.  
при секретарі:        Юрченко Т.Р.  
з участю позивача:    ОСОБА_1
представників позивача:      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4
представника відповідача:        Смоленського О.М.  
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, про закриття провадження у справі, –  
ВСТАНОВИВ:  
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому вказав, що 23.04.2010 року постановою №58 адмінкомісії при Черняхівській селищній раді на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. За змістом постанови позивач порушив правила благоустрою, а саме: встановив малу архітектурну форму (далі – МАФ) на землях загального користування без дозволу, виданого в установленому порядку.  
Не погоджуючись із винесеною постановою, просить її скасувати, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.  
В судовому засіданні позивач та його представники пред’явлений позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи свої дії такими, що відповідають вимогам закону.  
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявленого позову, виходячи із наступного.  
Відповідно до ст.13 Закону України «Про благоустрій України» визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування, парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.  
За змістом ст.16 цього ж закону на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;   самовільно встановлювати    об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).  
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача вбачається, що Смоленський О.М., як уповноважений згідно рішення виконкому селищної ради, склав його у зв’язку з тим, що 23.04.2010 року о 10 год. 00 хв. Приватний підприємець ОСОБА_1 встановив МАФ на землях загального користування самовільно, без дозволу, виданого в установленому порядку, чим порушив п.6.2 правил благоустрою.  
Викладенні в протоколі факти самі по собі безумовно утворюють склад правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Разом з тим, вищевказаним законом не передбачено заборони використовувати на об’єктах благоустрою раніше розміщені на підставі необхідних дозвільних документів МАФ, термін розміщення яких скінчився.  
Розглядом справи встановлено, що при складанні протоколу допущені порушення ст.256 КУпАП, а саме: не зазначено імені, по-батькові особи, яка склала протокол, не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за скоєне правопорушення (вказано лише п.6.2 Правил благоустрою, однак нема відомостей, що це за Правила благоустрою, ким і коли вони затверджені).  
До проколу не додано відомостей необхідних для вирішення справи: рішення виконкому по уповноваження Смоленкського О.М. складати адміністративні протоколи, беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснив встановлення МАФ.  
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення та відповідної постанови ОСОБА_1 інкримінується не використання чи розміщення, а саме встановлення МАФ на землях загального користування без дозволу. З протоколу слідує, що таке встановлення мало місце о 10 год. 00 хв. 23.04.2010 року, тобто порушення не є триваючим. Не містить протокол даних про те, в якому саме місці скоєно правопорушення: не вказано вулицю, адресу, де розміщено МАФ.  
З пояснень учасників судового розгляду слідує, що МАФ встановлена ще у 1999 році з дозволу відповідних органів влади і це стверджено відповідними дозвільними документами (а.с.24-30).  
Отже виклад суті правопорушення в протоколі та постанові не відповідає фактичним обставинам.  
Нормами ст.ст.245, 280 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адмінправопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  
Статтями 61-62 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  
За змістом ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення. Застосування адміністративних стягнень до осіб, які не вчинили адмінправопорушення, є неприпустимим.  
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, суб’єкт владних повноважень зобов’язаний подати суду всі наявні в нього документи та матеріали.  
З пояснень учасників судового розгляду, відповідних документів (а.с.24-30) вбачається, що встановлення МАФ здійснено не позивачем, а ОСОБА_5  
Позивач не заперечував, що на даний час саме він використовує цю МАФ. Вважає, що використання МАФ ним здійснюється згідно закону, хоча він і не має дозволу на розміщення МАФ в зв’язку із закінченням договору оренди. Вважав, що спірні питання мали б вирішуватися в судовому порядку.  
До суду відповідачем представлено ряд матеріалів, які, на його думку, доводять правомірність його дій. Однак суд не може з цим погодитися. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього додається лише рішення селищної ради від 26.02.2009 року, яке до суду не представлено. Також до суду не представлено протоколу засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення, який повинен вестися згідно вимог ст.281 КУпАП. З цих підстав, суд не враховує при розгляді справи подані відповідачем документи як такі, що не враховувалися при розгляді справи адмінкомісією.  
Оскільки позивач притягнутий до відповідності саме за встановлення МАФ, а не за її використання, питання правомірності теперішнього розміщення МАФ на відповідній території лежить за межами спору.  
Встановлення позивачем МАФ без дозволу відповідних органів в суді не знайшло свого підтвердження, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що не відповідає фактичним обставинам справи.  
При винесенні оскаржуваної постави допущені й інші порушення, а саме: згідно ст.268 КУпАП справа розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за її відсутності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення. З протоколу по адміністративне правопорушення від 23.04.2010 року вбачається, що він складався 23.04.2010 року в період часу з 10 год. 00 хв. до 10 год. 10 хв. (а.с.10), ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд його справи відбудеться в той же день 23.04.2010 року однак 09 год. 30 хв. в приміщенні Черняхівської селищної ради.  
За таких обставин суд не має підстав вважати позивача сповіщеним про час та місце розгляду справи.  
При винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог ст.283 КУпАП – в постанові відсутній опис обставин, встановлених про розгляді справи: не наведено пояснень відповідних осіб, аналізу доказів, зібраних у справі. Сама постава виготовлена на заздалегідь заготовленому бланку, який не передбачає можливості закрити провадження у справі в зв’язку з наявністю обставин визначених у ст.247 КУпАП. Це свідчить про упередженість при розгляді справи (а.с.9).  
Враховуючи викладене, суд скасовує оскаржувану постанову, як таку, що прийнята без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України. Крім того, в суді очевидно встановлено, що 23.04.2010 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 не встановлювалась МАФ, а тому відсутня подія правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, у тому формулюванні, яке наведено в оскаржуваній постанові. З цих підстав суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення,  
При розгляді справи також встановлено, що Смоленський О.М. одночасно був особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення та особою, яка входила до складу адміністративної комісії. Згідно ч.4 ст.6 Указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР», який чинний на даний час і був чинний на час існування правовідносин між сторонами, до складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.  
За таких обставин дії Смоленського О.М. по складанню протоколу про адміністративне правопорушення є неправомірними.  
На підставі норм законодавства, наведених в мотивувальній частині постанови, керуючись ст.ст.2, 71, 94, 158, 161-163, 181, 186 КАС України, суд,–  
ПОСТАНОВИВ:  
Позов задовольнити повністю.  
Постанову    №58 адміністративної комісії Черняхівської селищної ради від 23.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн..  скасувати як необґрунтовану та незаконну.  
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП в зв’язку з відсутністю події правопорушення – встановлення 23.04.2010 року о 10 год. 00 хв. малої архітектурної форми на землях загального користування без дозволу, виданого в установленому порядку – ЗАКРИТИ.  
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня складення постанови в повному обсязі або її проголошення.  
При відсутності заяви та апеляції постанова вступає в законну силу через 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі або її проголошення.  
В повному обсязі постанова складена 28.05.2010 року.  
  Головуючий-суддя: (підпис)        Б.С.Моніч  
Копія: вірно  
Суддя:


Материалы, предоставленные на сайте, носят ознакомительный характер. Рекомендую обратиться к специалистам.
Адвокат в Житомире Киеве:
0679158070, 0661471422 Харчук Сергей Васильевич
e-mail: stronciy@i.ua
vk.com/shaderaven
 
shadravenДата: Пятница, 18.02.2011, 17:38 | Сообщение # 5
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1931
Награды: 0
Статус: Offline
Справа       №2-а-97/10  
   ПОСТАНОВА  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
02 червня 2010 року        смт.Черняхів  
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:  
головуючого-судді:        Моніча Б.С.  
при секретарі:        Юрченко Т.Р.  
з участю позивачки:      ОСОБА_1
її представника позивача:      ОСОБА_2
представника відповідача:        Смоленського О.М.  
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, про закриття провадження у справі,–  
ВСТАНОВИВ:  
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому вказала, що 26.03.2010 року постановою №43 адмінкомісії при Черняхівській селищній раді на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. За змістом постанови позивачка порушила правила благоустрою, а саме: здійснює торгівлю з малої архітектурної форми (далі – МАФ), яка самовільно встановлена на землях загального користування.  
Не погоджуючись із винесеною постановою, просить її скасувати, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.  
В судовому засіданні позивачка та її представник пред’явлений позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи свої дії такими, що відповідають вимогам закону.  
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявленого позову, виходячи із наступного.  
Відповідно до ст.13 Закону України «Про благоустрій України» визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування, парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.  
За змістом ст.16 цього ж закону на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;   самовільно встановлювати    об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).  
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивачки вбачається, що Смоленський О.М., як уповноважений згідно рішення виконкому селищної ради, склав його у зв’язку з тим, що 16.03.2010 року о 15 год. 20 хв. ОСОБА_1 здійснює торгівлю овочевими культурами з МАФ, яка самовільно встановлена на землях загального користування (а.с.13).  
Викладенні в протоколі факти самі по собі не утворюють склад правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, оскільки вищенаведеним законом не передбачено заборони здійснювати торгівлю з МАФ, які були встановлені на об’єктах благоустрою на підставі необхідних дозвільних документів, однак термін дії яких скінчився.  
Розглядом справи встановлено, що при складанні протоколу допущені порушення ст.256 КУпАП, а саме: не зазначено імені, по-батькові особи, яка склала протокол, не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за скоєне правопорушення.  
До проколу не додано відомостей необхідних для вирішення справи: рішення виконкому по уповноваження Смоленкського О.М. складати адміністративні протоколи, беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснює торгівлю тощо.  
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення та відповідної постанови ОСОБА_1 інкримінується не використання, не розміщення і не встановлення МАФ на землях загального користування без дозволу, а саме здійснення торгівлі з такої МАФ. З пояснень учасників судового розгляду слідує, що МАФ встановлена ще у 2002 році з дозволу відповідних органів влади і це стверджено відповідними дозвільними документами (а.с.3-6, 37-44).  
Між тим, оскільки позивачка притягнута до відповідності саме за здійснення торгівлі питання правомірності теперішнього розміщення МАФ на відповідній території лежить за межами спору.  
Інкриміновані позивачці дії в будь-якому випадку не містять складу правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Відповідальність за порушення правил торгівлі передбачена нормами глави 12 цього Кодексу.  
Нормами ст.ст.245, 280 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адмінправопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  
Статтями 61-62 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  
За змістом ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення. Застосування адміністративних стягнень до осіб, які не вчинили адмінправопорушення, є неприпустимим.  
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, суб’єкт владних повноважень зобов’язаний подати суду всі наявні в нього документи та матеріали.  
До суду відповідачем представлено ряд матеріалів, які, на його думку, доводять правомірність його дій. Однак суд не може з цим погодитися. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього додається лише рішення селищної ради від 26.02.2009 року, яке до суду не представлено. Також до суду не представлено протоколу засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення, який повинен вестися згідно вимог ст.281 КУпАП. З цих підстав, суд не враховує при розгляді справи подані відповідачем документи як такі, що не враховувалися при розгляді справи адмінкомісією (а.с.15-26, 48-55).  
При винесенні оскаржуваної постави допущені й інші порушення, а саме: згідно ст.268 КУпАП справа розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за її відсутності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення. З протоколу по адміністративне правопорушення вбачається, що позивачка відмовилась від його підписання, однак отримала його копію (а.с.13). Згідно протоколу розгляд справи мав відбутися 19.03.2010 року о 09 год. 00 хв. В наданих суду матеріалах відсутні будь-які дані щодо проведення розгляду справи у зазначену дату. Надана копія квитанції про відправлення рекомендованого листа та копія журналу вихідної кореспонденції без підпису позивачки не свідчить про отримання нею повідомлення про розгляд справи (а.с.14, 48).  
За таких обставин суд не має підстав вважати позивачку сповіщеною про час та місце розгляду справи.  
При винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог ст.283 КУпАП – в постанові відсутній опис обставин, встановлених про розгляді справи: не наведено пояснень відповідних осіб, аналізу доказів, зібраних у справі. Сама постава виготовлена на заздалегідь заготовленому бланку, який не передбачає можливості закрити провадження у справі в зв’язку з наявністю обставин визначених у ст.247 КУпАП. Це свідчить про упередженість при розгляді справи (а.с.12).  
При розгляді справи не враховано, що власником МАФ є ОСОБА_3, а позивачка лише орендує її (а.с.47). Акт, згідно якого позивачка сама це підтвердила в повному обсязі, не береться судом до уваги, оскільки в протоколі про адмінправопорушення не вказано, що він додається до нього (54), більше того він суперечить іншому акту, згідно якого позивачка будь-яких пояснень не давала (а.с.55).  
Враховуючи викладене, суд скасовує оскаржувану постанову, як таку, що прийнята без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України. Крім того, в суді очевидно встановлено, що здійснення торгівлі з МАФ, яка була встановлена згідно необхідних дозвільних документів, термін дії яких закінчився не містять передбаченого ст.152 КУпАП складу правопорушення. З цих підстав суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення,  
При розгляді справи також встановлено, що Смоленський О.М. одночасно був особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення та особою, яка входила до складу адміністративної комісії. Згідно ч.4 ст.6 Указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР», який чинний на даний час і був чинний на час існування правовідносин між сторонами, до складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.  
За таких обставин дії Смоленського О.М. по складанню протоколу про адміністративне правопорушення є неправомірними.  
На підставі норм законодавства, наведених в мотивувальній частині постанови, керуючись ст.ст.2, 71, 94, 158, 161-163, 181, 186 КАС України, суд,–  
ПОСТАНОВИВ:  
Позов задовольнити повністю.  
Постанову    №43 адміністративної комісії Черняхівської селищної ради від 26.03.2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.  скасувати як необґрунтовану та незаконну.  
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП в зв’язку з відсутністю в її діях складу цього правопорушення – ЗАКРИТИ.  
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови або складення її в повному обсязі.  
При відсутності заяви та апеляції постанова вступає в законну силу через 10 днів з дня проголошення постанови або складення її в повному обсязі.  
В повному обсязі постанова складена 04.06.2010 року.  
  Головуючий-суддя: (підпис)        Б.С.Моніч  
Копія: вірно  
Суддя:      

   справа № 2-А-581/2010  
ПОСТАНОВА  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
    06 липня 2010 року м. Житомир   
   
  Богунський районний суд м. Житомира у складі:  
  головуючого – судді - Галацевич О.М.  
  секретаря - Андрушко І.С.,  
  за участю позивача, представника відповідача - Кирилюка В.Л,,   
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом          ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконкомі Житомирської міської ради м. Житомира про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-  
    В С Т А Н О В И В:  
  ОСОБА_2 просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 168 від 24 лютого 2010 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Вважає дану постанову незаконною, оскільки вона працює логістом у приватного підприємця ОСОБА_3, який орендує магазин «Ліга-Нова» і до її посадових обов’язків не входить додержання правил благоустрою міста, прибирання прилеглої території .   
В судовому засіданні позивач вимоги підтримала з підстав наведених у позові. Вказала, що ніколи не працювала заступником директора магазину, як зазначено у протоколі, прилегла територія на момент перевірки була прибрана від снігу.  
  Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що адміністративна комісія, у межах наданих їй повноважень розглянула протокол про адміністративне правопорушення вчинене позивачем та винесла постанову про накладення адміністративного стягнення. Вказав, що підприємства, установи, організації відповідно до вимог чинного законодавства зобов’язані утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку.   
  Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.  
  Відповідно до протоколу № 168 складеного інспектором КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» Романенко В.О. - ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. В поясненнях до протоколу позивач свою вину не визнала, зазначила, що прилегла територія магазину від снігу прибрана (а.с. 4).  
  Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 168 від 24.02.2010 року на ОСОБА_2, як на заступника директора магазину «Ліга-Нова»,   накладено адміністративне стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 850 грн.  
  Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративне правопорушення, зв’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил,   забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.  
  Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні довідки ПП ОСОБА_3, ОСОБА_2 працює в магазині «Ліга_Нова» з 11.05.2007 року на посаді логістика і будь-яких інших посад не займала. Відповідно до посадової інструкції логістика, з якою ознайомлена позивачка, до кола її службових обов’язків не входить прибирання або контроль за прибиранням прилеглої території, в тому числі прибирання від снігу.  
  За таких обставин, позивач не є суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а тому винесена відносно неї постанова є незаконною і підлягає скасуванню.  
 Судові витрати по справі суд відносить за рахунок держави.  
  Керуючись ст. 10, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 14, 152, 288, 289, 293 КУпАП, ст.10,11,17,19,86,99, 104, 159, 162,163 КАС України, суд ,-  
    П О С Т А Н О В И В :  
    Позов задовольнити.  
  Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 № 168 від 24.02.2010 року та провадження по даній адміністративній справі закрити.  
  Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження даної постанови протягом десяти днів з дня її проголошення і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  
  Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.  
         Постанова суду в повному обсязі виготовлена 12.07.2010  
    
Справа № 2-А-526/10   
  П О С Т А Н О В А  
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И  
  06 вересня 2010 року м. Житомир   
    
Богунський районний суд міста Житомира  
  В складі : судді Грибан І.О.  
  секретаря с/з Шпаковська Ю.І., Валяник А.М.  
    розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Богунської районної ради м. Житомира про визнання протиправно та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -  
  В С Т А Н О В И В :  
    Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом в якому оскаржує постанову адміністративної комісії Богунської районної ради м. Житомира про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення п.16.32 Правил благоустрою території міста». В обґрунтування вимог позивач в позовній заяві та в судовому засіданні вказувала на те, що Правил благоустрою, як директор магазину «Арбер», розташованого по АДРЕСА_1 не порушувала, а навпаки вживала всіх заходів до того, щоб територія біля магазину була прибрана та розчищена від снігу. Крім того, вказувала, що взагалі юридична особа,яку вона очолює, є орендарем приміщення, яке використовується під магазин. Згідно договору оренди, відповідальність за чистоту прилеглої до приміщення території вулиці несе власник приміщення.  
  Представник відповідача проти позову заперечував , вказуючи на те, що згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради за кожною юридичною особою, підприємством закріплено певна територія, яка має перебувати в належному санітарному стані.  
  Заслухавши пояснення сторін,дослідивши надані в справі докази, суд приходить до наступного висновку.  
  Правовідносини між сторонами виникли в сфері публічно – правових, щодо здійснення відповідачем функцій адміністрування та притягнення осіб до адміністративної відповідальності.  
  З матеріалів справи вбачається, що позивачку,як директора магазину «Арбер» притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 16.02.2010р. о 10-30 за адресою м. Житомир, вул. Київська, 39 прилегла до магазину територія не була прибрана від снігу, льоду.  
  Відповідно до рішення міськвиконкому від 15.03.07р. №159 «Про закріплення території для додержання належного санітарного стану в м. Житомирі» територія вулиці Київської, прилегла до будинку №39 на закріплена за магазином «Арбер».  
  Відповідно до договору оренди приміщення( а.с.26) ,укладеного між ТОВ «Торговий Дім «Грегорі Арбер» та фізичною особою ОСОБА_4, останній здійснює на користь КВЖРЕП-8 плату за прибирання прибудинкової території. Орендар за це відповідальності не несе.  
  Керуючись ст.ст.11,52,69,71,158,160,163,171-2 КАС України , суд –  
  П О С Т А Н О В И В :  
    Позовні вимоги задовольнити.  
  Визнати неправомірною та скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Богунської районної ради м. Житомира. від 24.02.2010року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст..152 КУпАП ОСОБА_3.  
    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  
      
  Суддя :   

справа № 2-А-1135/2010  
ПОСТАНОВА  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
    12 листопада 2010 року м. Житомир   
   
  Богунський районний суд м. Житомира у складі:  
  головуючого – судді - Галацевич О.М.  
  секретаря - Андрушко І.С., Шпаковської Ю.І..,  
  за участю позивача, представника відповідача – Чернюк А.В., Лех В.Р.,  
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом          ОСОБА_3 до Адміністративної комісії при виконкомі Житомирської міської ради, третя особа Комунальне підприємство « Реклама» про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-  
       В С Т А Н О В И В:  
  ОСОБА_3 просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 463 від 08.09.2010 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Вважає дану постанову незаконною, оскільки вона працює керівником ГО «Сузір’я», в якому займаються діти віком від 4-х до 15 років. Влітку вона запропонувала дітям з клубу поширити оголошення про набір дітей до танцювального клубу, керівником якого вона є, при цьому просила дітей клеїти оголошення у спеціально відведених місцях.   
В судовому засіданні позивач вимоги підтримала з підстав наведених у позові. Вказала, що оголошення наклеєне дітьми помилково на будівельному паркані, який був обклеєний іншими оголошеннями.   
  Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що адміністративна комісія, у межах наданих їй повноважень розглянула протокол про адміністративне правопорушення вчинене позивачем та винесла постанову про накладення адміністративного стягнення.   
  Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, причини неявки суд не повідомив.  
  Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.  
  Відповідно до протоколу № 547 складеного інспектором КП «Реклама» Кулик О.Б. – ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. В поясненнях до протоколу позивач свою вину не визнала, зазначила, що оголошення випадково наклеїли діти на паркан, переплутавши з дошкою оголошень (а.с. 11). Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 463 від 08.09.2010 року на ОСОБА_3, як на керівника ГО «Сузір’я»,   накладено адміністративне стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Як вбачається з фотоматеріалів, доданих до протоколу, оголошення від імені ГО «Сузір’я» наклеєне не у відведеному для цього місці, на будівельному паркані.  
      Суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  
  Відповідно до п.4 ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з рішень, серед яких є зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  
  Оцінивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що винесена відповідачем постанова є законною, але враховуючи малозначність вчиненого правопорушення, обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення (вчинення правопорушення вперше, відсутність негативних наслідків), суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, що відповідатиме положенню ст.22 КУпАП.  
     Судові витрати по справі суд відносить за рахунок держави.  
     Керуючись ст. ст. 11, 17, п.2 ч.1 ст. 18, ст.86, 104, 159, 162, 167, 171-2, КАС України ст. 22, 34, 152, 293 КУпАП, суд ,-  
     
  П О С Т А Н О В И В :  
     Позов задовольнити частково.  
  Змінити захід стягнення за постановою по справі про адміністративне правопорушення серії № 463 від 08.09. 2010 року.  
  Звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.  
  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає  
  Суддя  
   

справа № 2-А-605/2010  
ПОСТАНОВА  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
  22 листопада 2010 року м. Житомир   
  Богунський районний суд м. Житомира у складі:  
  головуючого – судді - Галацевич О.М.  
  секретаря - Шпаковської Ю.І.,  
  за участю позивача, представника відповідача – Оверкович Г.В.,   
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом          ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконкомі Богунської районної ради м. Житомира про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-  
    В С Т А Н О В И В:  
  ОСОБА_2 просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Богунської районної ради № 42 від 24 березня 2010 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Вважає дану постанову незаконною, оскільки він є приватним підприємцем і його робоче місце знаходиться АДРЕСА_1, територія на якій знаходиться магазин за адресою м.Житомир, вул.Щорса 5/1 не закріплена за магазином «Інсайд центр» і до його посадових обов’язків не входить додержання правил благоустрою міста, прибирання прилеглої території .   
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав з підстав наведених у позові. Вказав, що ніколи не працював директором магазину   «Інсайд центр»   , як зазначено у протоколі. В день складання протоколу про адміністративне правопорушення він знаходився у магазині, що належить його батьку, прилегла територія на момент перевірки була прибрана від снігу.  
  Представник відповідача позовні вимоги не визнала, зазначила, що адміністративна комісія, у межах наданих їй повноважень розглянула протокол про адміністративне правопорушення вчинене позивачем та винесла постанову про накладення адміністративного стягнення. Вказала, що підприємства, установи, організації відповідно до вимог чинного законодавства зобов’язані утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку.   
  22.11.2010 року позивач та представник відповідача не з’явились. Позивач просив розглянути справу у його відсутність. Представник відповідача про причини неявки не повідомив.  
  Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.  
  Відповідно до протоколу № 157 складеного 22.02.2010 року інспектором КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» Осицькою Ж.М. – ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, яке виразилось у не очищенні від снігу прилеглої території до магазину «Інсайд центр», що розташований по вул. Щорса, 5/1 в м. Житомирі. Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 42 від 24.03.2010 року на ОСОБА_2, як на директора магазину «Інсайд центр»,   накладено адміністративне стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 850 грн.  
  Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративне правопорушення, зв’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил,   забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.  
  Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію фізичної особи підприємця № НОМЕР_2, трудової книжки, виданої на ім’я ОСОБА_2, позивач зареєстрований як приватний підприємець по АДРЕСА_1 і будь-яких інших посад не займав. Магазин та майстерня за адресою м. Житомир вул. Щорса, 5/1 належить іншому приватному підприємцю - ОСОБА_4, що підтверджується відповідним дозволом № 3520 ВК Житомирської міської ради.  
  За таких обставин, позивач не є суб’єктом вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а тому винесена відносно нього постанова є незаконною і підлягає скасуванню.  
 Судові витрати по справі суд відносить за рахунок держави.  
  Керуючись ст. 10, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 14, 152, 288, 289, 293 КУпАП, ст.10,11,17,19,86,99, 104, 159, 162,163 КАС України, суд ,-  
    П О С Т А Н О В И В :  
    Позов задовольнити.  
  Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 № 42 від 24.03.2010 року та провадження по даній адміністративній справі закрити.  
  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає  
  Суддя  


Материалы, предоставленные на сайте, носят ознакомительный характер. Рекомендую обратиться к специалистам.
Адвокат в Житомире Киеве:
0679158070, 0661471422 Харчук Сергей Васильевич
e-mail: stronciy@i.ua
vk.com/shaderaven
 
ГостьДата: Среда, 15.06.2011, 12:50 | Сообщение # 6
Группа: Гости





столько постанов-потрясает.а позовы-где?За деньги?
 
shadravenДата: Среда, 15.06.2011, 15:46 | Сообщение # 7
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1931
Награды: 0
Статус: Offline
Здравствуйте,
Исковое заявление Вы можете составить из шаблона, используя мотивацию из постановлений.
На что посылаться в иске лучше - выбор за Вами.
Если Вам, конкретно, под Ваш случай нужно составит иск, - его можно составить за деньги!
Но все нужные инструменты, для самостоятельного составления есть на сайте.
И негатив Ваш по отношению ко мне, вобщем, - не оправдан.
Я, в отличии от многих, не требую н-ное кол. гривен за доступ к решениям, предоставление консультаций или образцам документов на сайте, а предоставляю их бесплатно, тоесть - как есть. Прочие условия можно найти в правилах форума и публичной оффёрте.

П.С.: если Вы хотите пример искового заявление, можно просто попросить и я дам ссылку.
Кстати, по этому иску дело выйграл и ещё КП Реклама, признана виновной за размещение банера и не получение всех согласований для его размещения.)


Материалы, предоставленные на сайте, носят ознакомительный характер. Рекомендую обратиться к специалистам.
Адвокат в Житомире Киеве:
0679158070, 0661471422 Харчук Сергей Васильевич
e-mail: stronciy@i.ua
vk.com/shaderaven
 
shadravenДата: Среда, 15.06.2011, 15:51 | Сообщение # 8
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1931
Награды: 0
Статус: Offline
кроме, как видно из структуры форума,- Вы находитесь в соответствующем разделе, в котором я и выкладываю конкретно судебные решения!)
Воспользуйтесь поиском.


Материалы, предоставленные на сайте, носят ознакомительный характер. Рекомендую обратиться к специалистам.
Адвокат в Житомире Киеве:
0679158070, 0661471422 Харчук Сергей Васильевич
e-mail: stronciy@i.ua
vk.com/shaderaven
 
ГостьДата: Среда, 29.02.2012, 15:26 | Сообщение # 9
Группа: Гости





що робити якщо наклали штраф за несплату за сміття а договір відсутній. вже два роки, як про нас забули
 
shadravenДата: Четверг, 01.03.2012, 10:11 | Сообщение # 10
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1931
Награды: 0
Статус: Offline
Здравствуйте,
я рекомендую оспаривать данное решение(обратиться к специалисту лично) и заключить договор на вывоз тв. или ж. мусора.

С уважением,
Сергей Харчук


Материалы, предоставленные на сайте, носят ознакомительный характер. Рекомендую обратиться к специалистам.
Адвокат в Житомире Киеве:
0679158070, 0661471422 Харчук Сергей Васильевич
e-mail: stronciy@i.ua
vk.com/shaderaven
 
адвокат Харчук Сергей Васильевич - Правовой форум! » Судебные прецеденты - судебная практика » Решения судов » Оскарження постанови адмінкомісії при виконкомі (про адміністративне правопорушення за ст 152 КУпАП)
Страница 1 из 11
Поиск:
Новый ответ
Имя:
Текст сообщения:
Код безопасности:

Copyright MyCorp © 2014Хостинг от uCoz